Алича: посадка, догляд, сорти та щеплення

Що таке алича і чим вона корисна?

Алича (Prunus cerasifera), або слива розчепірена — одна з вихідних форм сливи домашньої. Дерево висотою 3-10 м із розлогою або пірамідальною кроною, живе 30-50 років.

Плоди від 6 г у диких форм до 60 г у культурних сортів. Містять 4-14% цукру, органічні кислоти, пектини, флавоноїди, антоціани, вітаміни А, С, В1, В2, Е, Р і PP, а також калій, кальцій, магній, залізо та інші мінерали. Із плодів готують сухофрукти, варення, желе, соки, сиропи та ароматні екстракти. Кісточка містить до 52% олії, яка не поступається мигдальній і активно використовується в парфумерії та медицині.

Плоди аличі корисні при шлунково-кишкових захворюваннях, зокрема при хронічній печії, у комплексі з дієтою.

Посадка: де, коли і як?

Аличу, як рослину південну, садять на сонячному місці, в південному або південно-західному куті ділянки. Добре, якщо від зимових вітрів її прикриє стіна будинку або сараю. Що більше сонця, то вищий урожай і солодші плоди.

Саджанці з відкритою кореневою системою висаджують навесні до розпускання бруньок. Із закритою — можна в будь-який теплий час. Купуйте тільки саджанці, вирощені у вашому регіоні: південні сорти можуть не пережити холодну зиму.

Аличі підходять вологі, добре дреновані родючі суглинки. Основна маса коренів на глибині 20-40 см. Рослина нормально взаємодіє з ґрунтовими водами на глибині від 1-1,5 м, але не ближче. При близькому заляганні, садіть на штучному підвищенні.

Ями копають через 2-4 м, розміром не менше 60 см³. У глинистий ґрунт додайте пісок і торф, у піщаний — дернову землю. Внесіть 300 г суперфосфату і 30-40 г сульфату калію. Аличі потрібна нейтральна реакція ґрунту: кислу можна виправити крейдою, вапном або доломітовим борошном; лужну — гіпсом.

На дні ями зробіть горбик, рівномірно розподіліть по ньому коріння саджанця. Коренева шийка після осідання ґрунту має бути на рівні поверхні. Після посадки добре полийте й замульчуйте приствольне коло.

Догляд: що і коли робити?

У перші роки після посадки — прополка, полив і захист від шкідників. Далі аличу підживлюють тричі на рік: ранньою весною («по снігу»), у червні — під час росту зав'язей, і в липні — під час закладання бруньок майбутнього врожаю.

Весняне підживлення: комплексне мінеральне добриво + сульфат амонію. На кислих ґрунтах — вапняково-аміачна селітра (30 г/м²). Під молоді дерева — шар перепрілого гною або компосту 2,5-5 см (стовбур залишається чистим). Літнє підживлення: фосфорно-калійні добрива.

Якщо однорічні пагони ростуть надто активно, то у червні-липні краще прищипити їх. Це стримує ріст і спрямовує сили дерева на формування плодів.

Сорти аличі: які обрати?

Важливо: більшість сортів аличі самобезплідні. Для нормального запилення й урожаю потрібно мінімум два різних сорти. Слива та терен для запилення не підходять.

Рубінова

Ранній сорт. Висока зимостійкість. Плоди темно-червоні, м'якоть оранжева, соковита й ароматна.

Граніт

Середньопізній сорт. Зимостійкість вища за середню. Плоди з восковим нальотом, м'якоть жовта, соковита.

Найдьона

Ранній сорт. Зимостійкість вища за середню. Плоди бордові, м'якоть жовта, сік безбарвний, смак кисло-солодкий.

Шатер

Ранній сорт. Зимостійкість вища за середню. Плоди округлі, жовтувато-зелені з рум'янцем, при достиганні — повністю бордові, щільні.

Гек

Середньопізній сорт. Середня зимостійкість. Плоди яскраво-жовті з рум'янцем, м'якоть жовта, щільна.

Щеплення аличі: три причини спробувати

Аличу можна розмножувати насінням або живцями, але щеплення — це справжній лайфхак для садівника. Роблять його навесні черенками з нерозпущеними бруньками.

Особливо вдале рішення — щеплення черенка аличі в крону сливи. Ось чому:

Кілька сортів на одному дереві. Ви економите місце й одразу вирішуєте питання запилення — не потрібно шукати два окремих місця на ділянці.

Скороплідність. Щеплена навесні гілочка може дати перші плоди вже наступного року.

Декоративний ефект і зимостійкість. На одному дереві — плоди жовтого, бордового і червоного кольору одночасно. А слива як скелетоутворювач підвищує зимостійкість аличі.

Аличу легко любити: вона швидко починає плодоносити, щедро віддячує за мінімальний догляд і живе поруч із вами десятиліттями. Якщо ще не посадили — саме час!