Коріандр (кінза): як виростити, де використовувати і чим корисний
Коріандр — одна з найпопулярніших у світі пряностей, а його зелень відома як кінза. Назва походить від грецького «korís» — «клоп», і так, в цьому є частка правди: аромат рослини справді незвичний і ділить людей на два табори. Одні додають кінзу буквально всюди і стверджують, що вона перетворює навіть просту страву на шедевр. Інші категорично відмовляються навіть підходити до пучка на ринку. Але якщо ви ще в жодному з таборів — варто розібратися, що криється за цим суперечливим ароматом.
Що це за рослина?
Коріандр посівний (Coriandrum sativum L.) — однорічна холодостійка трав'яниста рослина заввишки 40-100 см. Стебло пряме, голе, з порожніми міжвузлями, що гілкується у верхівці. Прикореневі листки широкі, з довгими черешками та зубчастим краєм. Верхні дрібно розсічені, сидячі. Квітки дрібні, білувато-рожеві, зібрані в складний зонтик. Цвіте з кінця червня приблизно місяць. Квітки надто чутливі до спеки, тому при температурі +34 °C і вище плоди на рослині не утворюються.
Плоди — кулясті, до 5 мм у діаметрі, світло-коричневі або золотисті — дозрівають у серпні. Схожість насіння зберігається близько 5 років, потім воно тьмяніє і втрачає аромат.
Як виростити коріандр: весняний і серпневий посів
Коріандр невибагливий, але на важких і сухих ґрунтах не плодоносить: листки жовтіють, дрібнішають, стають жорсткими й втрачають аромат. Найкраще йому на родючих, пухких, дренованих ґрунтах із нейтральною реакцією.
Весняний посів у квітні. Місце у напівтіні. Під прямим сонцем листки дрібнішають і швидко жовтіють. Якщо нічна температура вже вище +6 °C, сходи з'являться за 10 днів. Підвищена вологість ґрунту прискорює проростання.
Увага! Ефірна олія в насінні гальмує проростання. Перед посівом замочіть насіння у теплому молоці на 4 години. Олія розчиниться в жирах, молоко набуде легкого аромату кінзи. Промийте теплою водою, і можна сіяти.
Схема посіву: між рядами 20 см, між рослинами в ряду — 10 см, глибина — 1 см. Стебло коріандру гнучке, тому до моменту дозрівання плодів його підв'язують до опори.
Полив рясний, але після цвітіння його зменшують, а в період дозрівання насіння припиняють зовсім.
Серпневий посів тільки на зелень. Коріандр — рослина «довгого дня», і коли світловий день скорочується, він не поспішає цвісти, а віддає всі сили листкам. Для серпневого посіву вибирайте сонячне тепле місце (на відміну від весняного). Сходи з'являються швидко, розетка формується щільна й соковита. Можна збирати ароматну зелень аж до перших серйозних морозів.
Важлива деталь щодо сусідів: сильний аромат коріандру пригнічує смак і запах кропу та фенхелю. А от сам коріандр «програє» м'яті — посаджений поруч, він майже втрачає власний аромат.
Корисні властивості та народна медицина
Рослина містить ефірну олію (1,6-2,4% у плодах), вітаміни, мінерали, смоли та особливі кислоти — міристинову, пальмітинову, стеаринову — які посилюють лікувальний ефект. Препарати на основі коріандру зміцнюють серцево-судинну систему, застосовуються при аритмії, атеросклерозі, депрессії, харчових отруєннях і дисбактеріозі.
Профілактика атеросклерозу, аритмії, гіпертонії: 30 г зелені кінзи і 5 г насіння залити 1 л окропу, настоювати 1 годину, процідити. Додати 2 ст. ложки шипшини і 1 ст. ложку соку чорноплідної горобини. Приймати по 100 мл тричі на день за годину до їжі. Курс — 3 тижні (двічі на рік).
Профілактика інфаркту і інсульту: дрібно нарізати пучок кінзи, додати 50 г подрібненого кураги, 20 г товчених волоських горіхів і 2 ст. ложки меду. Приймати по 2 ст. ложки тричі на день за 30 хвилин до їжі. Курс — 2 тижні (чотири рази на рік).
Стоматит, пародонтоз, гінгівіт: сік свіжої кінзи розвести водою 1:1, полоскати рот двічі на день. Курс — 1 тиждень.
Ангіна і тонзиліт: 1 ч. ложку свіжої подрібненої кінзи залити склянкою окропу, настоювати 20 хвилин, процідити. Полоскати горло теплим настоєм.
Рани і виразки: посипайте порошком із висушених листків коріандру — рослина має бактерицидні та ранозагоювальні властивості.
Ефірна олія коріандру — одне з найсильніших бактерицидних засобів і найшвидший антидепресант серед ефірних олій. Знімає дратівливість, нервозність, страх і тривогу, полегшує головний біль. Допомагає при ревматизмі та невралгії, нормалізує рівень цукру в крові, відновлює сили при хронічній втомі. Ще у XVII столітті паризькі парфумери додавали кориандрову олію до туалетної води.
Важливо: перед застосуванням будь-яких народних рецептів проконсультуйтеся з лікарем.
Коріандр на кухні: де і як використовувати
Ще в Стародавньому Римі сік листків коріандру змішували з оцтом і втирали в м'ясо для збереження. Сучасна наука підтвердила: рослина містить бактерицидні та фунгіцидні речовини.
Таїланд: у більшості страв використовують усе — насіння, свіжі листки, квітки, коріння й стебла.
Японія: шоколадні цукерки, мармелад, морозиво, лимонад із м'ятою, солоні чіпси та готові соуси з кінзою — норма.
Індія: насіння кінзи — у салатах, супах, гарнірах, кисломолочних продуктах, джемах і, звісно, у знаменитій спеції каррі.
Європа: насіння коріандру входить до рецептур відомих джинів і лікерів. І, звісно, бородинський хліб — його впізнаваний смак завдячує саме насінню коріандру.
Для кулінарії: листки збирають до бутонізації. Зрілі насінини входять до складу багатьох спецій; їх додають у салати, сир, омлети, запікають із рибою. Аромат насіння змінюється зі ступенем зрілості: висушені зелені насінини мають квіткові нотки — деякі навіть вловлюють відтінок конвалії.
Ідеальні поєднання: імбир, чорний перець, цитрусові (особливо лайм), базилік, лемонграс.
Коріандр — рослина, яка не обіцяє нейтральності. Але якщо дати їй шанс — вона може стати улюбленцем вашого городу і вашої кухні одночасно.
