Живокіст (окопник): лікарські властивості, застосування та вирощування
Живокіст, або окопник лікарський (Symphytum officinale) - одна з найдавніших лікарських рослин Європи. Symphytum означає той, що зрощує, і прямо вказує на головну цілющу властивість: допомагати при переломах кісток. Народних назв безліч: костолом, живокість, сальний корінь, в'язтрава. Про окопник згадується ще у X столітті в медичній поемі французького лікаря Одо з Мена.
Опис рослини
Живокіст - багаторічна трав'яниста жорстковолосиста рослина родини Шорстколисті (Boraginaceae). Висота 60-90 см. Стебло розгалужене, крилате. Листки почергові, великі, жорсткуваті, видовжено-ланцетні, при розтиранні мають слабкий огірковий запах. Квітки дрібні, трубчасто-дзвоникові, пурпурово-фіолетові, зібрані в суцвіття-завитки. Плоди великі чорні блискучі горішки по чотири в чашечці. Коріння чорне, на зламі білувате, з солодкуватим, слизьким, злегка в'яжучим смаком. Цвіте травень-серпень.
Поширений у Європі та Середній Азії; росте серед кущів, у садах, на вологих місцях - по берегах річок, струмків, на заплавних луках. В Україні трапляється досить часто.
Важливо: живокіст, попри всі корисні властивості є отруйною рослиною. Він містить алкалоїди цинокосин і лазіокарпін, а також має потенційну канцерогенність. Застосування всередину вимагає суворої обережності й консультації з лікарем.
Коротко з історії
Як декоративна і кормова рослина окопник жорсткий (Symphytum asperum) потрапив до Англії у XVIII столітті. Його дуже швидко оцінили як чудовий корм для худоби. З Англії він поширився в Європу, США, Японію і Нову Зеландію. У 1953 р. в Лондоні вийшла книга Лоуренса Д. Хілса з промовистою назвою: сто тонн на акр корму для худоби або компосту для господарства.
Зелена маса відрізняється високим вмістом протеїну та вітамінів. Урожайність -- від 300 до 1000 центнерів з гектара. Рослина може рости на одному місці понад 10 років без зниження продуктивності.
Хімічний склад і заготівля сировини
Корені містять: крохмаль, цукор, велику кількість слизових речовин, дубильні речовини, аспарагін, алкалоїди циноглосин і лазіокарпін, алантоїн (гліоксилдіуреїд), дигалову кислоту, сліди ефірної олії. Саме алантоїн відповідає за прискорення регенерації тканин. У лікарських цілях використовують коріння, його заготовляють навесні або пізньою осінню.
Лікарські властивості та застосування
Слизистий відвар і настій свіжих коренів зменшують і припиняють запальні процеси, знімають біль, мають антимікробну дію, зупиняють кровотечу і добре загоюють гнійні рани. Настій коренів стимулює регенерацію тканин і сприяє швидкому зрощенню кісток при переломах.
Зовнішнє застосування: настій для ванн, обмивань і компресів при переломах, вивихах, забоях, болях у суглобах, запаленні вен і окістя, ревматичних і подагричних болях, золотусі, шкірних захворюваннях, старих погано загоюваних ранах і виразках. Порошок коренів - кровоспинний засіб. Спиртова настоянка для протизапальних і знеболювальних компресів. Мазь із коренів при переломах, ранах, виразках.
Внутрішнє застосування (суворо за рекомендацією лікаря!): у народній медицині Європи водний настій коренів застосовують при шлунково-кишкових захворюваннях (проноси, дизентерія, виразки), хронічному катарі дихальних органів, кровохарканні, кровотечах, паралічах.
Живокіст як добриво для саду
Особливо цінним є рідке добриво з настою зелені живокосту: листки і стебла замочують у воді, настоюють кілька тижнів, розводять і поливають рослини. Це одне з найкращих органічних добрив для городу і саду, багате на калій. Також використовується як зелений корм, для приготування силосу і трав'яного борошна.
Вирощування і розмноження
Окопник невибагливий до грунтів, не хворіє, холодостійкий. Розмножується насінням (посів навесні, але краща схожість при підзимовому посіві), самосівом і поділом куща навесні або в серпні. Добре росте на одному місці. Може вирощуватися вздовж парканів, біля будівель, на пустищах бо займає мінімум простору.