Тархун (естрагон): вирощування, різновиди та застосування

Різновиди тархуну

Французький тархун (A. dracunculus var. sativa) — справжній кулінарний тархун, скарб французької кухні. Інтенсивний, солодкий анісовий аромат. Стерильний — не дає схожого насіння, розмножується лише живцями або поділом. Майже не цвіте. Саме його використовують у класичній французькій кулінарії: соус беарнез, fines herbes, herbes de Provence.

Мексиканський тархун (Tagetes lucida) — неспоріднений вид із родини Нагідкових. За смаком нагадує французький тархун і часто використовується як замінник у теплих регіонах.

Умови вирощування

Тархун морозостійкий — легко витримує до —30 °C. Світлолюбивий, але може рости і в напівтіні. Не переносить сирих, низьких і затінених місць. Оптимальна температура у вегетаційний період: +18..+25 °C. Для харчового використання вирощують 4–6 років окремою куртиною з 3–5 кущів; на одному місці рослина може рости до 15 років.

Ґрунт: легкий, добре дренований, нейтральної реакції, оптимально супіщаний. На важких ґрунтах росте дуже повільно. Кислі ґрунти нейтралізують крейдою або доломітовим борошном і щороку підсипають склянку золи під кущ. Ділянку перед посадкою звільняють від коренепаросткових бур'янів і перекопують на 25–30 см. Під осінню перекопку вносять 0,5 відра перегною або компосту і по 30–35 г фосфорних і калійних добрив на 1 м². Навесні у лунки не більше 10–15 г аміачної селітри (більше призводить до втрати аромату).

Посів і вирощування розсади

У відкритий ґрунт насіння висівають ранньою весною або восени. Ґрунт готують ретельно (насіння дрібне); насіння змішують із сухим піском для рівномірного посіву. Схема рядова, по вологому ґрунту, з наступним присипанням. Сходи з'являються через 2–3 тижні. Температура для сходів: +18..+20 °C. У фазі 2 листочків проріджують до 10 см між рослинами.

Для розсадного способу: посів у першій половині березня в горщики або контейнери з легким вологим ґрунтом. Поливають краще знизу через піддон або пульверизатором. У 2 фазі листочи проривають, залишаючи найсильніші через 6–8 см. У червні розсаду висаджують у відкритий ґрунт по 2 шт. в одну лунку за схемою 30×60–70 см. Для сім'ї достатньо 3–6 кущів.

Догляд

Тархун невибагливий. Полив помірний раз на 2–3 тижні залежно від погоди. Підживлення раз на весну, після першого прополювання або перед цвітінням: настій коров'яку (1:5–6) або зола (1–2 склянки під кущ). Або суміш суперфосфату і хлористого калію (по ложці на 10 л) з додаванням склянки золи.

Зелену масу зрізають по-різному: весь сезон — по мірі росту, залишаючи пеньки 12–15 см; або після першого вибіркового збору зрізають одразу всі стебли майже під корінь і поливають — молоді пагони відростають за 30–50 діб. Найкраща якість зелені: з третьої декади квітня до третьої декади червня. Сушать тільки листки — у тіні, щоб зберегти зелений колір. Якщо кущі раптово починають жовтіти і сохнути — зрізайте всю надземну масу, обробіть ґрунт біопрепаратом.

Розмноження

Живцями (третя декада травня): живці 15 см витримують добу в розчині коренеутворювача, потім висаджують у суміш піску, ґрунту і перегною (1:1:1) на 3–5 см. Накривають плівкою. Провітрюють регулярно, ґрунт підтримують вологим. Через місяць укорінені живці пересаджують на постійне місце.

Відводками: навесні однорічний стебель пришпилюють у неглибоку канавку V-подібною шпилькою, засипають ґрунтом. На нижній частині стебла роблять кілька неглибоких надрізів. Ґрунт підтримують вологим весь сезон. Навесні наступного року відрізають від материнської рослини і пересаджують.

Поділом кореневища: кущ викопують, обрізають старі, криві й хворі корені. Кореневище ділять так, щоб кожна частина мала 2–4 вегетативні бруньки. Садять у підготовлене місце, коренева шийка на 4–5 см нижче поверхні, рясно поливають, мульчують. Надземну частину вкорочують до 15–20 см.

Кращі сорти для вирощування

French Tarragon (A. dracunculus var. sativa) — золотий стандарт для кулінарії. Інтенсивний анісовий аромат, тонкий стебель і дрібне листя. Стерильний — розмножують лише живцями та поділом. Саме цей сорт шукайте в розсадниках.

Sativa — комерційна назва французького тархуну в багатьох європейських розсадниках. Той самий A. dracunculus var. sativa — повний аромат, без насіння, ідеальний для свіжого вживання і сушіння.

Застосування і корисні властивості

Свіжі листки тархуну додають у маринади для огірків і томатів, при квашенні капусти, замочуванні яблук. Слабко-пряний аромат надає салатам вишуканої свіжості. Сушений тархун для чаїв і напоїв. Листки і молоді пагони багаті на вітаміни і мікроелементи: благотворно впливають на роботу серцево-судинної системи і ШКТ, використовуються при безсольових дієтах. Тархун є класичною складовою французьких трав'яних сумішей fines herbes і herbes de Provence.

Захист від шкідників і хвороб

Тархун сам є непоганим рослиною-інсектицидом і рідко уражується шкідниками — зрідка попелиця, дротяник, клопи або павутинний кліщ. На ділянці достатньо біоінсектицидів: обприскуйте настоями деревію, ромашки або календули; можна обпилити сумішшю тютюну і золи або порошком піжми. Хімічні препарати не рекомендуються.