Шефердія — родичка обліпихи: вирощування, розмноження та догляд
Шефердія — рослина, яка поки що незаслужено обійдена увагою українських садівників. А даремно: за своїми корисними властивостями вона не поступається обліписі, а в чомусь навіть перевершує. Ягоди містять близько 21% цукру, до 3,5% органічних кислот, велику кількість вітаміну С, каротину і катехінів. Дослідники високо оцінюють їх у виноробстві, для приготування варення, наливок, настоянок і желе.
Що таке шефердія?
Шефердія (Shepherdia) — рід рослин родини Лохові (Elaeagnaceae), що включає 3 види невеликих кущів, родом із Північної Америки. Рослина надзвичайно морозостійка, невибаглива до ґрунту. На її корінні утворюються бульбочки з бактеріями, що засвоюють азот із повітря, тому вона добре росте навіть на бідних і кам'янистих ґрунтах. Дуже світлолюбна. Вступає в плодоношення у 2-3-річному віці. Старе дерево щорічно дає 30-40 кг плодів, молодше — 10-25 кг.
Важливо: шефердія — дводомна рослина. Для нормального врожаю необхідно висаджувати і чоловічі, і жіночі рослини у співвідношенні приблизно 1 чоловіче на 4 жіночих. Стать легко визначити за квітковими бруньками: у чоловічих вони великі й округлі, у жіночих — продовгуваті, дещо загострені й щільніше притиснуті до пагона.
Розмноження: три способи
Насінням — найпростіший спосіб. Осінній посів дає 70-80% схожості без жодної підготовки. Весною насіння потрібно стратифікувати 2 місяці при 0..+3 °C, тоді схожість буде 60-70%. Сходи від осіннього посіву з'являються наприкінці квітня — початку травня. Весняні стратифіковані насіння сіють у третій декаді квітня.
До пікірування сіянців визначають їхню стать і підбирають оптимальне співвідношення. Наприкінці першого вегетаційного сезону сходи досягають 18-20 см заввишки, корені 6-8 см. Рослина із насіння починає плодоносити на 4-5-й рік.
Зеленими живцями — найпопулярніший спосіб. Наприкінці червня — початку липня нарізають живці 12-17 см (3-4 вузли) із найсильніших пагонів поточного року. Нижнє листя видаляють. Живці нарізають окремо з чоловічих і жіночих рослин, дотримуючись потрібного співвідношення (1:5-7). Перед посадкою замочують у розчині стимулятора росту на 12-20 годин. Садять у суміш річкового піску і торфу (1:1) на глибину 3-4 см. При посадці в червні укорінені живці можна викопувати наприкінці вересня — початку жовтня.
Кореневими відростками. Поросль утворюється на відстані 1-2 м від дерева. Обирають найсильніші, краще дворічні відростки, відділяють від материнської рослини і висаджують на постійне місце навесні або восени.
Посадка дворічних саджанців
Для дворічних саджанців готують посадкові ями шириною 60-70 см і глибиною до 50 см, заповнюють родючим ґрунтом верхнього шару. Після посадки обов'язково поливають і мульчують перегноєм, торфом або напівперегнілим гноєм (шар 3-5 см). Надалі пристовбурні кола навіть у дорослих рослин тримають у пухкому і чистому від бур'янів стані. Коренева система поверхнева — обробляйте ґрунт не глибше 7-8 см.
Догляд: формування, обрізка та підживлення
Рослину формують як деревце з низьким штамбом або як кущ. Пагони ростуть швидко, тому крону систематично проріджують. Для зручності догляду й збору врожаю її знижують до 2-2,5 м шляхом вкорочення вертикальних гілок на бічні розгалуження. Раз на 3-5 років проводять омолоджуюче обрізання: вкорочують основні й бічні гілки на 2-3-річну деревину. Це підсилює ріст пагонів, підвищує врожайність і збільшує розмір плодів.
Підживлення: навесні вносьте азотні добрива в розчиненому вигляді — це суттєво прискорює ріст молодих рослин.
Збір врожаю
Плоди достигають у вересні і легко відокремлюються від гілок — їх просто струшують на розстелену під кроною плівку. Єдина незручність, як і в обліпихи: гілки у шефердії колючі. Тому рукавички обов'язкові.