Популярні їстівні гриби: опис, двійники та поради збирача
Правило номер один: якщо ви не впевнені у своєму знанні грибів — не збирайте! Беріть лише найпоширеніші й особисто добре знайомі вам види. Краще повернутися з порожнім кошиком, ніж потрапити до лікарні. У цій статті детальні описи найпопулярніших їстівних грибів і їхніх небезпечних двійників. Гриби найкраще збирати в плетений кошик: вони будуть провітрюватися і залишать форму.
Білий гриб (боровик)
Король грибового лісу. З білим можна робити все що завгодно: сушити, маринувати, солити, смажити, причому без попереднього відварювання. Найчастіше сушать. Ідеально для зимового грибного супу. Маленький боровик може бути зовсім білого кольору; з віком шляпка стає коричневою, а потім темно-бурою. У малюків шляпка напівкругла з притиснутими до ніжки краями, у дорослих розгорнута, опукла або плоска. Трубочки (зворотній бік шляпки) спочатку білі, потім жовтуваті, потім зеленуваті. Ніжка схожа на бочонок, розширена донизу, біла або кремова.
У білого гриба є й інші форми: сітчаста (з трохи потрісканою шляпкою), темно-бронзова (шляпка майже чорна), укорінена (жовто-бура, з жовтими трубочками і ніжкою, м'якоть злегка синіє на зрізі). А також боровик королівський з червоною шляпкою і жовтими трубочками. Усі вони їстівні й дуже смачні.
Увага! Небезпечні двійники: жовчний гриб (Tylopilus felleus) — не отруйний, але вкрай гіркий на смак; рожеві трубочки у дорослого гриба. Сатанинський або чортів гриб (Boletus satanas) — ніжка червона (під шляпкою жовтувата), трубочки оранжево-червоні, синіють при натисканні. Боровик рожево-золотистий (Boletus rhodoxanthus) — отруйний; схожий на сатанинський: червоні трубочки, що синіють, ніжка жовта, але щільна червона сіточка робить її майже червоною.
Опеньок
Опеньки ростуть великими групами на гнилих пнях і повалених деревах — як правило, щороку на тих самих місцях. Знайшовши одного разу колонію, можна повертатися туди щороку. Шляпки коричневі, у вологу погоду злегка червонуваті, у суху ближчі до бежевого. Серединка і краї шляпки темніші. На ніжці є кільце (у молодих плівочка закриває зворотній бік шляпки); ніжка вище кільця гладка, нижче лускувата, у нижній частині порожниста.
Увага! Небезпечний двійник: несправжній опеньок сірчано-жовтий — отруйний. Відмінності: ніжка гладка (без лусочок), колір яскраво-сірчано-жовтий з помаранчевою серединкою шляпки, неприємний запах. У справжнього опенька приємний грибний аромат.
Лисичка
Лисички гарні тим, що їх не люблять червʼяки. Знайшовши колонію, можна бути впевненим, що половину врожаю не доведеться викидати. Лисички найменш за всіх схильні накопичувати шкідливі речовини. Маленькі нагадують кольором жовток яйця; з віком бліднуть, і старі можуть бути майже білими. Серединка шляпки дорослої лисички вдавлена, гриб формою нагадує воронку; у маленьких верхня частина опукла. Ніжка, що зростається зі шляпкою, донизу звужується.
Увага! Небезпечний двійник: несправжня лисичка — неїстівна. За формою майже не відрізняється, але колір яскраво-помаранчевий, дуже характерний. Старі гриби бліднуть і стають схожими на їстівні, але лисички завжди ростуть великими колоніями, де завжди є й малюки, за кольором яких помилкову лисичку легко впізнати.
Чорний груздь (чорнушка)
Один із найпоширеніших і найкращих грибів для засолки — твердий, хрусткий, довго зберігає смак. Невимочений чорний груздь гіркий; вимочений навіть солодкуватий. Ростуть переважно під ялинками групами, але з першого погляду це непомітно. Знайшовши один гриб, не поспішайте: присядьте, довго вдивляйтеся в землю, і гриби «виростуть» просто на очах.
Шляпка коричнева або майже чорна з оливковим відливом, у центрі — западина, краї округлі. Білі пластинки поєднуються з ніжкою; вона бурувато-зелена, донизу звужується. М'якоть біла або сіруватa, рясно виділяє молочний сік.
Маслюк
Маслюки гарні в маринованому і смаженому вигляді; сушити їх не варто — занадто багато води, і після сушки від них майже нічого не залишиться. Молодий маслюк слизький на дотик; з віком шляпка стає сухою. Шляпка може бути червоно-бурою, красно-жовтою або сірувато-помаранчевою. Трубочки і пори в усіх видів маслюків жовті, у зрілості ближчі до оливкових; з трубочок виділяється молочно-біла рідина. М'якоть у молодих біла, у дорослих жовтувата.
Увага! Небезпечний двійник: перцевий гриб — неїстівний (не отруйний, але дуже гострий на смак). Відмінності: пори великі, трубочки червонуватих відтінків (у маслюка дрібні пори і жовті трубочки). І ще: якщо зламати перцевий гриб, м'якоть незабаром порожевіє; м'якоть маслюка кольору не змінює.
Підберезник і підосичник
У підберезника може бути бура, сіра або навіть чорна шляпка і білі чи кремові трубочки, що з віком стають брудно-сірими. Ніжка тонша і вища, ніж у боровика, біла з бурими або чорними лусочками. Переплутати підберезник можна хіба що з підосичником — шляпка якого помаранчева, цегляно-червона або охряно-жовта. Але тут і можна - обидва гриби їстівні й дуже смачні.
