Пасифлора інкарнатна — від насіння до врожаю
Мова піде про вирощування пасифлори інкарнатної (Passiflora incarnata) — або, як її ще називають, пасифлори м'ясо-червоної, страстоцвіту м'ясо-червоного, абрикосової ліани, або маракоки. Ні, це не зовсім та маракуя, яку подають у ресторанах. Але це її близький родич. Серед екзотики, доступної для нашого клімату, маракока — один із найцікавіших варіантів для досвідченого городника, який хоче поекспериментувати.
Підготовка насіння до пророщування
Перше, з чого варто почати, — роздобути насіння. Визрілі екземпляри — це чорні, вкриті рифленим візерунком «шайбочки» діаметром близько 5 мм. Зберігати їх можна при кімнатній температурі, і жодної стратифікації для пророщування їм не потрібно. Починати процес пророщування варто у лютому — тоді, швидше за все, вдасться отримати перший врожай.
Стратифікація насінню не потрібна, а от скарифікацію (порушення цілісності зовнішньої оболонки) провести варто. Для цього підійде дрібний наждачний папір, надфіль або пилочка для нігтів. Кожну насінину потрібно злегка потерти по шорсткій поверхні — так пошкоджується тонка зовнішня оболонка та дається можливість волозі швидше потрапити до самого насіння. Сильно, до дірок, терти не варто — лише трохи.
Такі скарифіковані насінини потрібно на 2–3 дні замочити у воді. Рекомендується використовувати відфільтровану та міняти її пару разів на добу.
Пророщування насіння
Насичені вологою насінини вже можна починати проростити. І ось тут увага! Насіння маракоки проростає при температурі не нижче +30 градусів. Це справді важливо. Спроби пророщувати при стандартних для наших культур +24…+25 °C можуть призвести до марної втрати часу та загибелі насіння. Якщо хочеться скуштувати плоди маракоки вже в цьому сезоні, то гаяти час неприпустимо.
У чому проростати та де взяти потрібну температуру?
Для пророщування можна взяти пластиковий контейнер із кришкою, наповнити його торфом або кокосовим субстратом, мохом сфагнумом або навіть паперовими серветками — але обов'язково ця субстанція має бути постійно вологою.
Де взяти +30 градусів у лютому? Деякі розміщують контейнер на задній стінці працюючого старого холодильника (вона тепла), деякі ставлять на потрібній висоті над батареєю, деякі використовують теплі підлоги та накривають зверху. Термометр допоможе знайти правильне місце.
Сіянці та розсада
Через кілька днів насінини, що вже проросли, акуратно розсаджують по контейнерах у стандартну покупну ґрунтосуміш для розсади. Поступово сіянці розвиваються. Корисним у цей період (кінець зими — перша половина весни) буде додаткове підсвічування. Вже до травня виростуть досить великі саджанці — від півметра до метра. Коли мине загроза зворотних заморозків, після попереднього загартування, їх можна висаджувати у відкритий ґрунт.
Посадка та догляд за пасифлорою інкарнатною у відкритому ґрунті
Місце для посадки, враховуючи не дуже довге літо, варто вибирати максимально сонячне та, бажано, захищене з північного боку. Тобто південна стіна будинку або сараю — ідеально. Посадкову яму заповнюють сумішшю садової землі та компосту. Полив — регулярний.
Маракока — це ліана, і їй потрібен простір. Для цього встановлюють кріплення висотою 1,7 м і натягують звичайну пластикову сітку для огірків. Чіпляючись вусиками, ліана поступово піднімається вгору, і якщо не було втрачено часу навесні, то вже в червні вона починає цвісти.
Квіти у пасифлор — це щось неймовірне, і у маракоки не виняток. Але вирощують її не лише заради красивих квітів, а заради плодів.
Штучне запилення квітів маракоки
Для отримання врожаю необхідно, щоб квітка запилювалася пилком із квітки іншої рослини. Тому поруч потрібно мати кілька ліан для гарантованого врожаю.
Перші квіти з'являються нерівномірно, і живуть лише один день. Виходить: сьогодні зацвіла на одній ліані, завтра — на іншій, а зав'язі немає, а час іде. Але з цим рослині можна допомогти — зайнятися штучним запиленням.
У момент, коли зацвітає квітка, умовно кажучи, на ліані №1, акуратно пінцетом або просто пальцями відривають пиляки з жовтим пилком і складають їх у баночку з кришкою, а баночку ставлять у холодильник. Такий пилок може зберігати свої властивості пару тижнів.
Коли зацвітає, умовно кажучи, ліана №2 — дістають із холодильника пиляк і мажуть маточку квітки. Через пару днів буде помітно, що плодик зав'язався. Таких баночок із пилком потрібно мати кілька із різних ліан, а щоб не переплутати — їх і ліани варто пронумерувати.
Така морока з маракокою потрібна тільки з першими квітами — потім починається масове цвітіння, у процес запилення вступають бджоли та інші комахи. Важливо знати, що для дозрівання плодів має пройти 60 днів від моменту запилення. Тому його бажано завершити приблизно до початку серпня.
Дозрівання плодів
Цікава особливість маракоки — її плоди дуже швидко, за кілька днів, набирають свій повний розмір, а от дозрівають і набирають вагу довго — ті самі 60 днів. Розмір плодів близько 7 см завдовжки та 5–6 см у діаметрі, вага до 60 грамів.
Як визначити, чи достиг плід? Повністю достиглий плід сам падає на землю та видає ні з чим не порівнянний аромат. Так що не помилитеся.
Дозрівання плодів
На щастя, плоди маракоки цілком успішно можуть дозрівати. Якщо очікується похолодання (до речі, зав'язь витримує зниження до –5 градусів), фрукти з ліан можна зняти та скласти в картонний ящик, туди ж покласти кілька яблук або банани. Через 10–20 днів запах тропічних плодів сповістить, що дозрівання відбулося. Смак буде більш кислим, ніж у природно достиглих, але в другій половині осені і цьому можна радіти.
Зимівля пасифлори інкарнатної
Є кілька варіантів зимівлі для різних регіонів. На півдні ліану зрізають, залишаючи приблизно 1 метр над землею, згортають у кільце та вкривають агроволокном і землею. Так вона зимує та навесні починає свій ріст.
У більш північних регіонах ліану також обрізають, але повністю викопують із землі, поміщають у відповідну ємність (контейнер, відро 10 л) і заносять у підвал. При низькій, але позитивній температурі (+5…+8 °C) пасифлора інкарнатна проводить зиму, набирається сил, і навесні (після того, як прогріється земля та мине загроза заморозків) висаджується у відкритий ґрунт. Для отримання більшого та більш раннього врожаю ємність із рослиною вже в березні можна занести в дім.
Щоб не проходити весь довгий процес пророщування насіння, можна спробувати розмножувати пасифлору м'ясо-червону шматочками кореневища або літніми живцями.
Використання плодів
Плід маракоки — це велика ягода зеленого кольору, при дозріванні — трохи жовтувата. Всередині, під тонкою шкіркою, розташована безліч арилусів — насінин, оточених желеподібною кисло-солодкою та дуже ароматною м'якоттю. У маракоки досить складно відділити м'якоть від насіння. Тому, якщо не збираєте насіння для вирощування, можна їсти разом із ними, або збити в блендері, перетворивши все на однорідну масу.
Це чудовий наповнювач для йогуртів, морозива, сиру. З м'якоті можна варити желе та джем.
До речі, саме пасифлору м'ясо-червону вирощували і вирощують як лікувальну рослину. Усі її частини мають заспокійливі властивості.
Пасифлора інкарнатна поступається своїм родичам у кількості та якості смачної желеподібної м'якоті. Але завдяки своїй невибагливості цілком можна розпочати знайомство з екзотичними рослинами саме з неї, а потім вже пробувати інші види — пасифлору їстівну, гранадилу та ін. Спробуйте — і екзотика стане частиною вашого саду!
