Botanica — на головну
Диня у відкритому ґрунті: вирощування розсадою і насінням, сорти, догляд

Диня у відкритому ґрунті: вирощування розсадою і насінням, сорти, догляд

Диня належить до родини Гарбузових. Рослина довгоплетиста, з великим листям і поодинокими жовтими квітками. Посухостійка, має глибоку кореневу систему для добування вологи. Як виростити диню через розсаду і прямим посівом читайте далі.

Де посадити диню?

Диню розміщують на добре освітлених, захищених від протягів ділянках. Від вітрів можна огородити «куліcами» соняшнику, сорго або кукурудзи. Кращі попередники: цибуля, часник, томати, пряно-смакові культури, квасоля, горох, капуста, баклажани, солодкий перець. Не можна вирощувати після гарбузових, моркви і кілька років на одному місці.

Диня у відкритому ґрунті: вирощування розсадою і насінням, сорти, догляд

Підготовка ґрунту

Диня потребує легкого, водопроникного ґрунту, краще супіщаного. Підходять сухі, злегка засолені; важкі, запливаючі неприйнятні. Після збирання попередника проводять провокаційний полив для отримання сходів бур'янів, які знищують глибоким перекопуванням. Під перекопку 0,5 відра компосту або перегною і 200–250 г золи на м².

При підвищеній кислотності ґрунту використовують вапнування: 300 г вапна на м² для супіщаних і піщаних, 400 г для суглинистих. При прогріванні верхнього шару до +12..+14 °C вносять нітрофоску 70–80 г/м². Перед посівом або висадкою розсади — азотні добрива 10–20 г/м² під культивацію.

Підготовка насіння і посів

Для посіву використовують насіння 3–4-річного терміну зберігання: зі свіжого насіння можна не отримати жіночих рослин, а лише чоловічі. Перед посівом насіння знезаражують у розчині марганцівки (0,5 години), потім промивають у чистій теплій воді.

На півдні наприкінці квітня — початку травня проводять посів у ґрунт: при ранньому висіві (кінець квітня) — сухим насінням, у травні — пророслим. Лунки розташовують у ряду через 70–80 см, між рядами 1,0–1,5 м. У зволожену лунку висівають 3–5 насінин на глибину 4–6 см. У середній смузі диню вирощують через розсаду.

Диня у відкритому ґрунті: вирощування розсадою і насінням, сорти, догляд

Вирощування розсади

На початку травня насіння дині висівають у окремі ємності. У поле переносять на початку червня; стандартна розсада (25–30-денна) має 3–5 листків. Горщики (торф'яні, паперові або інші) наповнюють легкою сумішшю ґрунтів, зволожують і висівають по 2–3 насінини. Тримають при +20..+22 °C. Після сходів залишають у горщику найсильніший паросток, решту відщипують на рівні ґрунту. Перший полив — при формуванні першого листка, теплою водою тонким струменем під корінь (листки і стебла не мочити). Після третьої пари листків, прищипують плеть. Двічі, з перервою 2 тижні, підживлюють комплексним добривом. За тиждень до висадки загартовують.

Висадка розсади на грядки

Горщики поливають перед вийманням. У підготовленому ґрунті (краще гребеневого типу) роблять лунки, вносять 10–15 г нітрофоски і зволожують. Кущик переносять у центр лунки, засипають ґрунтом до кореневої шийки, залишаючи її на рівні поверхні. Перші 2–3 доби притіняють від сонця.

Догляд: розпушення, прищипування, полив, підживлення

Розпушення — тільки до змикання рядів: перший місяць до 15 см, потім до 8 см, лише в міжряддях. У фазі бічних плетей обережно окучують. Після змикання листків, ніяких ґрунтових робіт.

Прищипування: у сортів повторно прищипують головну плеть, залишають 2–3 бічних. У гібридів головну плеть не прищипують (на ній жіночі квітки), бічні прищипують на рівні 2-ї пари листків. При великих плодах, видаляють частину зав'язей: на кущ залишають 2–6 плодів. Для запобігання підгнивання — підкладки з руберойду або іншого матеріалу під плоди.

Полив: лише при підсиханні ґрунту на 5–6 см підігрітою (+20..+25 °C) водою, тільки по поливних канавах (не дощуванням). З початком розростання зав'язей, норму скорочують, а до фази дозрівання повністю припиняють. Надмірний полив — безвкусні плоди, гниль і грибкові хвороби коренів.

Підживлення (2–3 рази до змикання листків): перше через тиждень після масових сходів — азотне добриво. У фазі бутонізації — розчин органіки (1:10–15). У фазі розростання зав'язей — фосфорно-калійне (50 і 20 г на відро теплої води).

Захист від хвороб і шкідників

У вологому середовищі корені і надземна частина швидко уражаються грибковими хворобами (борошниста роса, антракноз, фузаріоз, переноспороз). Захист і лікування — тільки біопрепаратами: фітоспорин, аліринg, гамаїр, бактофіт, планриз та ін. відповідно до інструкцій. Проти шкідників (попелиця, совки, павутинний кліщ, дротяник) — біоінсектициди: бітоксибацилін, бавандерія (басаміл), фітоверм, актофіт (авермектини) проти гризучих; мікоафідин, вертицилін — проти сисних. Термін очікування від 1 до 5 днів.

Збирання врожаю

Диню збирають у міру дозрівання. Готовність: легке відокремлення від плеті, яскравий колір шкірки, дрібна сітка тріщин. Плоди з щільною дрібною сіткою вживають одразу або переробляють. Плоди з менш вираженою або частковою сіткою закладають на зберігання (до 6 місяців). Стиглість без сітки визначають за сильним ароматом і легким відокремленням від плеті.

Кращі сорти для відкритого ґрунту

Collective Farm Woman (Kolkhoznitsa) — спадковий сорт українського/східноєвропейського походження 1930-х рр., широко відомий у світі під цією назвою. Середньостиглий, 79–95 днів. Шаровидний помаранчево-жовтий плід із тонкою сіточкою, щільна світло-жовта м'якоть, тонкий чудовий аромат, помірно-солодкий смак. Маса 1,5–2 кг. Висока лежкість. Компактний кущ, підходить для контейнерного вирощування.

Ananas — старовинний міжнародний сорт, відомий з 1824 р. Середньоранній, 70–80 днів. Плоди злегка округло-видовжені, інтенсивно-помаранчевого кольору з коричнюватим відтінком. М'якоть соковита, дуже солодка, світло-рожева з ледь вловимим ананасовим ароматом. Маса до 2 кг.

Minnesota Midget (США, 1948) — ранній, 60–75 днів. Розроблений університетом Міннесоти для короткого сезону. Невеликі плоди 10–15 см, маса 0,5–1 кг, густа помаранчева м'якоть, надзвичайно солодка до самої шкірки. Компактна плеть до 1 м — ідеальний для малих городів і контейнерів. 6–8 плодів з рослини. Стійкий до фузаріозного в'янення.

Jenny Lind (США, 1846) — ранній, ~80 днів. Іменний сорт зі смарагдово-зеленою м'якоттю — соковита, солодка, надзвичайно ароматна. Характерний «пупок» з боку квітки. Один із найранніших і найврожайніших у дослідженнях. Маса ~400–700 г.

Petit Gris de Rennes (Франція, 400+ р.) — один із найстаріших відомих сортів. Розроблений у Бретані для вологого прохолодного клімату. Плід невеликий, ребристий, з сірувато-зеленою шкіркою і оранжевою м'якоттю, виключно ароматний. Підходить для регіонів із нестабільним кліматом.