Червона і біла смородина: вирощування, сорти, обрізка та захист від хвороб

Вибір місця і посадка

Червона і біла смородина невибаглива, але не терпить заболочених місць, надмірного зволоження і сильного затінення. Найкраще плодоносить на відкритих сонячних ділянках. При недостатньому освітленні ягоди гірше забарвлюються й менш солодкі. Перевага — рихлі, легкі суглинисті або супіщані ґрунти з нейтральною або слабокислою реакцією. Якщо навесні місце довго зволожене, краще садіть на невисоких грядках.

Найкращий час для посадки — рання осінь, початок вересня. Запізнитися небезпечно: саджанці не встигнуть укоренитися до зими. Схема посадки: компактним прямостоячим сортам вистачає 1-1,25 × 1,25 м; розлогим не менше 1,5 м.

За 2-3 тижні до посадки готують яму: глибина 40 см, ширина 50-60 см. Землю перемішують із добривами: 8-10 кг компосту (перегній, торф), 150-200 г суперфосфату, 30-40 г сірчанокислого калію або деревної золи. Хлор смородина не переносить,  тому добрива підбирайте без його вмісту. Садять прямо або під нахилом, для кращого утворення додаткових коренів. Після посадки рясно поливають і мульчують перегноєм або торфом. Гілки обрізають, залишаючи 10-15 см з 3-4 бруньками.

Догляд: полив, підживлення і зимостійкість

Полив рясний, але не надто частий. Потрібний під час росту пагонів, цвітіння, плодоношення і восени після збору ягід. Підживлення: органіка, азот, калій, фосфор. Кущі добре зимостійкі — під снігом витримують мороз до -45 °C. Але весняні заморозки небезпечні: при загрозі укрийте кущі агроволокном.

Обрізка і формування куща

Червона і біла смородина більш вимоглива до освітлення, ніж чорна — при загущенні плодоносить погано. Але, на відміну від чорної, у неї плодоносять і старіші гілки (до 7-8 років), тому омолоджувальне обрізання потрібне рідше.

Обрізку проводять у стані спокою, пізньою осінню або ранньою весною. Кущ формують із 16-20 гілок різного віку. Щороку залишають 3-4 добре розвинених нульових пагони. Видаляють слабкі старі гілки, що досягли 7-8-річного віку. Однорічні прирости не вкорочують — на їхніх верхівках розташовані квіткові бруньки.

Послідовність: спочатку видаляють гілки, що ростуть надто далеко, низько або перетинаються з іншими. Бережіть кільчатки — короткі (2-3 см) гілочки з бруньками: навесні з них розпустяться квіткові китиці. Молоді пагони на основних гілках вкорочують приблизно наполовину — на бруньку, спрямовану вгору й назовні. Зрізи діаметром понад 8 мм замазуйте варом.

Сорти червоної смородини

Рання солодка

Великий кущ, середньорозкидистий. Ягоди 0,7-0,8 г, темно-червоні, смачні, дозрівають дружно і довго не обсипаються. Урожайність до 6 кг. Зимостійкий, слабо уражується борошнистою росою.

Чулковська

Середній кущ, напіврозкидистий. Ягоди 0,8 г, округлі або грушеподібні, червоні з прозорою шкіркою, соковиті, ніжні, солодко-кислого відмінного смаку. Гарні у свіжому вигляді й для переробки. Урожайність понад 6 кг. Середній строк дозрівання.

Голландська червона

Потужний густий кущ. Ягоди середні, червоні, соковиті, кисло-солодкі, при дозріванні не обсипаються. Урожайність до 7 кг (за доброго догляду — до 15 кг). Перший урожай на третій рік, повне плодоношення — на 6-8-й рік.

Варшевіча

Потужний, високий, витривалий кущ. Ягоди темно-пурпурові, кисло-солодкі з перевагою кислоти. Використовується переважно для переробки. Урожайність до 6,5 кг.

Сорти білої смородини

Версальська біла

Середньорослий кущ. Ягоди 1,1 г, округлі, жовтуваті, прозорі, кисло-солодкого освіжаючого смаку. Відмінні як свіжими, так і для переробки. Урожайність до 10 кг.

Ютербогська

Середньорослий густий кущ, до 7-8 кг. Ягоди великі, світло-кремові, прозорі, смачні.

Смольянинівська

Сильнорослий розкидистий кущ, 4-9 кг. Комплексна стійкість до грибкових захворювань. Китиця довга, ягоди великі, білі, прозорі, приємного смаку. Довго тримаються на кущах без втрати якості.

Розмноження здерев'янілими живцями

Найпростіший спосіб, дозволяє розвести нові сорти без зайвого клопоту. Живці заготовляють у жовтні-листопаді до настання сильних морозів із однорічних здорових пагонів. Довжина живця 25 см. Листки обривають, обидва кінці занурюють у розплавлений садовий вар або парафін. Зберігають до весни в снігу або в холодильнику.

Навесні нижній кінець із варом гостро зрізають, садять у підготовлене місце глибиною 15 см на відстані 20 см один від одного. На поверхні залишають 1-2 бруньки, під землею не менше 4. Місце посадки ущільнюють, рясно поливають і мульчують торфом або перегноєм. Коли живці вкореняться, пересаджують на постійне місце.

Хвороби та шкідники: як захистити?

Бруньковий кліщ і махровість: кліщ переносить вірусну махровість. Сильно уражений кущ зрізають до рівня ґрунту і протягом наступного сезону кількаразово обробляють акарицидами.

Листкова галова попелиця: на верхньому боці листка червоні здуття. При сильному ураженні листки сохнуть і обпадають.

Жовтий агрусовий пилильщик: об'їдає листки. Обприскують інсектицидами переважно з нижнього боку листка.

Смородинна скляниця: гусениці прогризають ходи в серцевині гілок. Єдиний спосіб — видалення уражених гілок.

Борошниста роса, септоріоз, антракноз: обприскування ефективне лише при перших ознаках. Спори зимують на опалому листі, тому восени прибирайте рослинні рештки з-під кущів. Ранньою весною до розпускання бруньок обприскуйте концентрованим розчином мінеральних добрив (500 г нітроамофоски або сечовини на 10 л води).

Загальна профілактика: купуйте саджанці тільки у надійних виробників; для розмноження беріть відводки й живці здорових рослин; обирайте сорти, стійкі до хвороб і шкідників; регулярно оглядайте кущі, і при перших ознаках одразу дійте.

Червона і біла смородина — культура невибаглива, але щедра. Правильна посадка, своєчасна обрізка й уважний нагляд — і кущі радуватимуть вас рясним урожаєм кожного сезону!