
Цикламен: догляд у домашніх умовах
Популярність цикламена останнім часом лише зростає. У кімнатній культурі найчастіше зустрічаються два види: цикламен перський та цикламен європейський. Обидва підкорюють чудовими оригінальними квітками. Цикламен перський цвіте взимку, коли небагато рослин радують яскравим цвітінням.
Опис рослини цикламен
Рід Цикламен (Cyclamen), або Дряква, або Альпійська фіалка з родини Мірсинових (Myrsinaceae), який іноді відносять до родини Первоцвітих (Primulaceae) і який включає в себе близько 20 видів.
Цикламени — багаторічні трав'янисті рослини, поширені в Середземномор'ї: від Іспанії на заході до Ірану на сході, а також у Північно-Східній Африці, включаючи Сомалі.
Прикореневі темно-зелені шкірясті серцеподібні листки цикламена розташовані на довгих до 30 см черешках і мають декоративний сіро-сріблястий малюнок.
Дуже оригінальні квітки цикламена: загострені, вигнуті назад, іноді бахромчасті пелюстки створюють враження, ніби зграйка екзотичних метеликів кружляє над рослиною. Колірна палітра цикламенів дуже широка: виведено гібриди з білосніжними квітками, вся гама рожевих відтінків до темно-червоних, бордових, фіолетових. Цвітіння цикламенів триває досить довго — до 3,5 місяців і починається з другої половини жовтня і триває до кінця березня.
Цикламени рахуються, як примхливі та складні в культурі рослини. Але насправді ж вони невибагливий.

Догляд за цикламеном у домашніх умовах
Освітлення та температура
Цикламени світлолюбні, але не переносять прямих сонячних променів. Тримати їх краще в напівтіні. Добре ростуть на підвіконнях західних та східних вікон. Біля південних знадобиться притінення від прямих сонячних променів. Біля північної частини рослинам може не вистачати світла.
Необхідною умовою нормального розвитку цикламенів і рясного цвітіння є світле та прохолодне утримання взимку (близько 10 °C, не вище 12–14 °C). Влітку переважна температура в районі 18–25 °C (горщик із рослиною можна винести в затінене місце та прикопати).
Полив та обприскування
Під час цвітіння рослину поливають рясно або помірно, м'якою відстояною водою, не допускаючи як перезволоження, так і пересихання земляного кому. Поливати цикламен слід обережно, у край горщика, намагаючись не замочити бутони та бульбу, а ще краще — з піддону.
Не можна допускати потрапляння води в серцевину рослини — може статися загнивання бульби. Температура води має бути на 2–4 °C нижче кімнатної. Через 1–2 години зайву воду з піддону зливають, щоб не загнили корені. Після відцвітання полив цикламена поступово скорочують, а до початку літа, коли все листя пожовкне та засохне, а бульби залишаться голими, поливають і зовсім рідко.
До появи бутонів рослини час від часу обприскують. З їх появою обприскування цикламена слід припинити, інакше вони можуть загнити. Для збільшення вологості рослину можна поставити на піддон із вологим мохом, керамзитом або галькою. При цьому дно горщика не повинно торкатися води. Краще використовувати дощову, відфільтровану або відстояну.
Підживлення
У період наростання листової маси до початку цвітіння рослини кожні 2 тижні підживлюють повним мінеральним добривом. Цикламени добре відгукуються на органічні добрива. Не можна давати багато азотних добрив — можуть загнити бульбоподібні корені.
Догляд у стані спокою
Цвітіння цикламена триває досить довго. Навесні, після його закінчення, рослини переходять у стан спокою (починають втрачати листя). У зв'язку з цим полив поступово скорочують.
Приміщення, де знаходяться рослини, регулярно провітрюють. Ще краще горщики з бульбами на цей час винести в сад або на балкон у захищене від сонця місце. Після періоду спокою (кінець літа — початок осені) цикламен ставлять на світле прохолодне місце і полив поступово збільшують.
Інший варіант збереження бульби до нового зимового сезону: після закінчення цвітіння значно скорочують полив, потім після опадання листя горщик із цикламеном укладають на бік і в такому положенні зберігають до наступного сезону.
Цикламен росте 10–15 років і щорічно може давати до 70 квіток. Відцвілі та зів'ялі квітки видаляють разом із квітконіжкою. У міру зів'янення квіток і пожовтіння листя їх відщипують (але не обрізають) біля самої бульби. Місця розриву треба добре присипати порошком деревного вугілля.
Зрізані (вирвані) квіти цикламенів добре стоять у воді (1–2 тижні). Воду у вазі потрібно міняти через 2–3 дні. Після зрізання кінці квітконосів розсікають уздовж на 2–3 см. Це подовжує термін стояння у зрізці до 2–3 тижнів.
Пересадка
Наприкінці літа та восени, коли з бульби цикламена починають проростати маленькі серцеподібні листочки, рослини вносять у приміщення та пересаджують у широкий посуд зі свіжою пухкою сумішшю з листової землі, перегною, торфу та піску (2–3:1:1:1).
Субстрат може складатися з 2 частин листової, 1 частини добре розкладеної перегнійної землі та 0,5 частини піску. Кислотність субстрату (рН) повинна бути близько 5,5–6. При більш високому показнику рН (близько 7) рослини стають чутливими до різних грибкових захворювань.
У процесі пересадки цикламена стежать, щоб не пошкодити коріння, а загнилі корені вирізають. На 1 кг субстрату можна додати 0,4 г аміачної селітри, 1 г суперфосфату, 4 г фосфоритного борошна.
Зверніть увагу! При пересадці не можна повністю заглиблювати бульбу. Одна третина або навіть половина бульби повинна знаходитися над поверхнею ґрунту, що сприятливо позначиться на подальшому цвітінні рослини. На дні горщика забезпечують хороший дренаж.
Розмноження цикламена
Розмножувати цикламен у домашніх умовах досить складно. Любителі зазвичай вдаються до поділу бульби. Можна також виростити його з насіння, але цвітіння доведеться чекати більше часу.
Штучне запилення
Для отримання в домашніх умовах хорошого повноцінного насіння цикламена необхідне штучне (краще перехресне) запилення. М'яким пензликом взяти пилок із квітки однієї рослини та перенести на приймочку іншої. Якщо ж є одна рослина, то пилок з однієї квітки переносять на іншу. Процедуру цю для більшої надійності повторюють 2–3 рази.
Кращий час запилення цикламена — ранкові години ясного сонячного дня, оскільки в цьому випадку швидше утворюються зав'язі. У цей час добре підживити рослини фосфорно-калійними добривами (1 г суперфосфату та 0,5 г сірчанокислого калію на 1 л води). Насіння не можна підсушувати після збору, інакше схожість сильно знизиться.
Посів
Насіння цикламенів часто буває у продажу, але воно значно менш надійне, ніж власне. Схожість сильно залежить не стільки від фірми-виробника, скільки від партії.
Оптимальний час для посіву насіння цикламена перського — серпень, оскільки влітку у нього період спокою. Перед посівом можна залити 5%-ним розчином цукру та взяти тільки ті, що опустилися на дно (ті, що сплили, — не годяться). Так само на добу замочують насіння в розчині циркону.
Субстрат використовують легкий, наприклад, змішують листову землю та торф у співвідношенні 1:1, або торф і вермикуліт (1:1). Насіння цикламена розкладають на поверхні зволоженого субстрату та присипають тонким шаром землі (0,5–1 см). Для проростання насіння світло не потрібно, тому їх можна накрити непрозорою плівкою. Оптимальна температура для проростання +20 °C. Якщо вона вища, то процес гальмується і насіння може впасти в «сплячку». Не можна також опускати температуру нижче +18 °C, оскільки насіння просто загниє. Необхідно стежити за зволоженістю ґрунту та періодично провітрювати ємність із насінням.
Зазвичай при температурі +20 °C сходи цикламена з'являються через 30–40 днів. Після того, як сіянці проростуть, прибирають притінення, поміщають на добре освітлене місце, без прямих сонячних променів, і знижують температуру до +15–17 °C. Коли у сіянців цикламена утворяться маленькі бульбочки з двома-трьома листочками (приблизно в грудні), їх пікірують у ємності зі сумішшю з листової землі, торфу та піску (2:1:0,5). Вирощені з насіння цикламени зацвітають через 13–15 місяців після посіву.

Хвороби та шкідники цикламена
Фузаріозне в'янення
Фузаріоз — це грибне захворювання, що викликається грибком Fusarium. Під його впливом уражаються судинна система та тканини рослини. Хвороба має кілька назв: «усихання», «гниль серцевини», «суха гниль».
Симптоми: зовні хвороба проявляється в пожовтінні листя, яке починається з верхівок. Часто пожовтіння та в'янення листя відбувається на одному боці рослини. Другий бік цикламена може продовжувати ріст, але гарного цвітіння від такої рослини дочекатися важко. Гриб проникає в рослину через молоді корінці та поширюється по бульбі. Уражені тканини руйнуються, загальний вигляд рослини погіршується. На розрізі бульби видно уражені судинні пучки.
Заходи боротьби: полив рослин під корінь фундазолом (0,1%), обприскування надземної маси топсином-М (0,1%).
Мокра гниль
Це дуже небезпечне бактеріальне захворювання, що викликається збудником Erwinia.
Симптоми: захворювання починається з того, що рослина раптово в'яне, листя та квітконоси звисають із горщика, з'являється неприємний гнильний запах із зараженої бульби. Корені цикламена також починають померати. Бактерія потрапляє в рослину через тріщини та рани на бульбі або вегетативних органах. Часто зараження цикламена відбувається в місцях відриву листя або квітконосів. Джерелом інфекції служить заражена вода або хвора рослина.
Заходи боротьби: не існує. Цикламен підлягає знищенню з метою запобігання захворюванню інших рослин.
Сіра гниль
Грибок Botrytis cinerea вражає рослини, ослаблені внаслідок невдалого розташування, особливо небезпечний у сирому та холодному повітрі. Поширюються спори грибка вітром і водою. Зараження відбувається при високій вологості, великій щільності розташування і при холодному нічному утриманні.
Симптоми: на листі та стеблах цикламена з'являється сіра цвіль, яка злітає при сильному пориву вітру; уражені частини рослини темніють і відмирають. Особливо схильні до цього захворювання квітконоси. Листя цикламена жовтіє та гине.
Заходи боротьби: обережно видаліть уражені частини рослини. Провітрюйте приміщення, але уникайте протягів. Рідше обприскуйте цикламен, поливайте менше (краще — вранці, щоб за день ґрунт встигав підсихати). Проводиться обробка хворої рослини системним фунгіцидом.
Кореневі гнилі
Кореневі гнилі викликаються різними грибками (Rhizoctonia solani, Ramularia cyclaminicola); збудники захворювання живуть у ґрунті. Захворювання виникає при посадці цикламена в звичайну садову землю, яка не піддавалась пропарюванню. Хвороба часто атакує молоді рослини, сповільнюючи їх ріст.
Симптоми: на корінні молодих і дорослих цикламенів з'являються темні нежиттєздатні ділянки. На листочках з'являються симптоми, ніби в них недостатньо хлорофілу: листочки блідіють, оскільки їм бракує живлення через пошкоджене коріння.
Заходи боротьби: використовувати для посадки цикламенів тільки стерилізовану землю. Якщо цикламен захворів, спробуйте пролити землю системним фунгіцидом. Але цей захід не завжди ефективний; молодий цикламен врятувати, швидше за все, не вдасться. А от дорослий можна спробувати. Для цього вийняти з горщика, промити та видалити пошкоджені корені, потім обробити фунгіцидом і посадити в пропарену земляну суміш.
Антракноз
Викликається грибком роду Gloeosporium — ґрунтовим грибком, який шкодить цикламенам під час цвітіння. Хвороба розвивається в теплих і вологих умовах.
Симптоми: уражається зона росту листя та квітконосів. Хвороба може залишатися непоміченою деякий час, поки рослина не випустить квітконоси. Уражені частини перестають розвиватися, виглядають викривленими, верхня частина ніби висихає. Цвітіння не настає, оскільки квітконоси не розвиваються. Від контакту із зараженими частинами починаються і проблеми з листям.
Заходи боротьби: для запобігання захворюванню використовуйте пропарену землю. При появі симптомів намагайтеся зберігати відносно низький рівень вологості. Видаляйте пошкоджені квітконоси та листя. Обробіть хвору рослину фунгіцидами 2–3 рази.
Сажистий грибок
Симптоми: чорний грибок з'являється на солодкуватих виділеннях, які залишає на листі попелиця. Неприємний на вигляд наліт грибка сам по собі не небезпечний для рослини, але він закриває поверхню листа від світла, внаслідок чого сповільнюється ріст і рослина слабшає. Уражені листки з часом засихають, якщо не вжити необхідних заходів.
Заходи боротьби: сажистий наліт змивають мокрою ганчіркою, змоченою 2%-ним розчином зеленого мила з подальшою обробкою мідно-мильним розчином, потім рослину обмивають чистою теплою водою. Можна обробити фунгіцидом.
Цикламен — справжня окраса інтер'єру. Дотримуйтесь нескладних правил догляду, і ця чарівна рослина радуватиме вас яскравим цвітінням протягом багатьох років!