Пеларгонія (герань): догляд, вирощування та розмноження

Умови утримання

Освітлення: пеларгонія світлолюбна. При нестачі освітлення скорочує цвітіння, листки і квітки втрачають яскравість, нижнє листя обпадає. За склом прямі сонячні промені можуть викликати опіки, але на вулиці під відкритим сонцем рослина добре їх переносить. Взимку підсвічування лампами денного світла або фітолампами.

Температура: влітку кімнатна. Взимку бажано +8..+10 °C. При надто теплій зимівлі рослина може не зацвісти наступного сезону.

Полив: регулярний і рясний навесні та влітку, помірний взимку (при слабкій вегетації коріння легко залити). Пеларгонія накопичує воду, тому краще підсушити, ніж перезволожити. Обприскування та миття листків не потрібне. Забезпечте стік надлишкової води, щоб запобігти гниттю. При надлишку поливу листки і квітки змінюють вигляд, рослина може не цвісти.

Підживлення: раз на тиждень з пізньої весни до ранньої осені. В активний ріст використовувати мінеральні суміші. Під час цвітіння, добрива з більшим вмістом фосфору і калію (стимулюють цвітіння). Для пишної зелені, з більшим вмістом азоту. Після пересадки в нову землю підживлення починають через 3 місяці.

Горщик і ґрунт

Ґрунт: суміш садово-городньої землі, торфу і піску в рівних частинах. Обов'язковий хороший дренаж. Ґрунт у горщиках регулярно рихліть для доступу повітря до коренів. Глиняні горщики кращі за пластикові: добре пропускають вологу і повітря, зменшуючи ризик гниття.

Горщик підбирайте за розміром кореневої системи, занадто великий призведе до буйного росту листя замість цвітіння. Оптимальний діаметр: 12-14 см для одної рослини, 22-25 см для трьох і більше. Висота горщика 10-15 см. Для балконних ящиків відстань між рослинами 20-25 см.

Прищипування, обрізка і формування куща

Прищипування посилює галуження та формує кущ. Роблять на 8-10 листку (з живця) або на 6-8 листку (з насіння). При цьому видаляють точку росту. Іноді потрібне повторне прищипування. Після прищипки нові пагони, що ростуть із пазух верхніх листків, видаляють і залишають лише пагони нижче верхньої пари листків. Або дають їм підрости до 2-3 пар листків і прищипують знову. Проводять у лютому-березні. Прищипка відсуває цвітіння!

Обрізку проводять у лютому-березні: старі і великі стебла обрізають, залишаючи на кожному пагоні 2-5 бруньок. Зрізані стебла використовують для живцювання. Осіннє обрізання не рекомендоване: з'являється молода, слабка порость, яка виснажує рослину. Взимку в кімнатах пеларгонії інтенсивно ростуть, утворюючи знебарвлені витягнуті пагони і навесні їх обрізають.

Розмноження: живці або насіння?

Живцювання - найпоширеніший спосіб. Дає цвіт швидше і гарантує збереження сортових якостей. Живці укорінюють у лютому-березні і в липні-серпні (при температурі вище +25 °C укорінення погіршується). Зрізають верхівковий пагін 5-7 см із 2-3 листками. Після зрізання підв'ялюють у тіні добу, зріз обмакують у товчене вугілля. Садять у легку суміш (не менше 1/3-1/4 піску) на глибину 2-3 см. Попередньо землю обшпарюють окропом і поливають розчином марганцівки.

Перший полив рясний, потім поливають рідко і не обприскують. Накривати живці не потрібно - це дає негативний ефект. Укорінення за місяць. Найкраще вкорінювати в пластикових стаканчиках 0,2 л. Пересадку в горщик 9-11 см проводять, коли коріння заповнить стаканчик. Зрізані в березні живці зацвітуть у середині літа, зрізані в серпні - навесні наступного року.

Посів насінням: виросла з насіння пеларгонія цвіте рясніше (до 30 суцвіть одночасно), більш стійка до низької вологості і менше хворіє. Сіють у січні-лютому в пласкі горшки. Землю попередньо проливають окропом і розчином марганцівки. Насіння раскладають на вологу землю, злегка прикривають ґрунтом, збризкують стимулятором росту, накривають склом або плівкою. Щодня провітрюють і видаляють конденсат. Проростання 7-14 днів при +20..+24 °C (без коливань!). При 2-4 справжніх листках, пікірують на ту саму глибину. Цвітіння у середині літа.

Пересадка

Молоді рослини пересаджують щороку або раз на два роки навесні до початку росту. Горщик невеликий, інакше буйно ростиме листя без цвітіння. Якщо пересадка неможлива, щороку замінюйте верхній шар землі. На третьому році рослини краще замінювати молодими, вирощеними з живців. Якщо пеларгонія росла в саду, восени до заморозків заносять у дім, вкорочують корені, садять у горщик із дренажем, обрізають верхівки пагонів.

Хвороби, шкідники та діагностика проблем

- Жовтіє нижнє листя, краї сохнуть - нестача вологи. Листки в'ялі або гниють - надлишок вологи.

- Червоніють краї листків - занадто низька температура.

- Темніє основа стебла - чорна ніжка (грибок від перезволоження або злежування ґрунту). Хвору рослину знищують, сорт рятують живцюванням.

- Оголюються стебла, обпадає нижнє листя - нестача світла.

- Водянисті подушечки на листках - набряк від перезволоження. Зменшіть полив.

- Сіра пліснява на листках - сіра гниль (Botrytis). Видалити уражені листки, обробити системним фунгіцидом, провітрити, зменшити полив.

- Жовтуваті плями на листках, потім засихають - іржа. Є спеціальні препарати від грибкових і бактеріальних інфекцій.

- Немає цвіту при здоровому вигляді - занадто тепла зимівля.

Шкідники: кліщі, попелиця, довгоносик, білокрилка. Кліщів і довгоносиків виводять фунгіцидами. Попелицю і білокрилку - перметриновмісними препаратами. Від кліщів: обмити листки (особливо знизу) настоєм тютюну або аптечної ромашки з милом, через 2-3 години змити водою. З білокрилкою боротися важче - обробляти раз на 3 дні. Усі обприскування поза житловим приміщенням.

Пеларгонія або герань - рослина для тих, хто хоче яскравого цвітіння без складного догляду. Дайте їй сонце, помірний полив і прохолодну зимівлю, і вона відплатить пишними суцвіттями від весни до осені.