Мистецтво бонсай: стилі, рослини та догляд у домашніх умовах
Бонсай у перекладі означає «дерево в горщику». Народилося це мистецтво близько 200 року до н. е. в Китаї під назвою «пен-цай». Через кілька століть японці, засвоївши його разом із буддизмом, довели до досконалості, і тепер бонсай вважається традиційно японським мистецтвом. Перші зображення збереглися на сувоях пізнього періоду Камакура (1249-1382 рр.). Причина популярності проста: японці, не маючи великих ділянок для саду, хотіли мати куточок природи вдома, і мініатюрні дерева стали ідеальним рішенням. Справжній бонсай має розміри від 20 см до 1,5-2 м. Його вирощують десятиліттями й навіть століттями. Так, наприклад, в імператорському саду Японії є екземпляри віком 300-400 років. Мистецтво бонсай не терпить поспіху: догляд за деревцем — це своєрідний ритуал і медитація.
Основні стилі бонсай
Справжній бонсай несе відбиток часу. Найціннішими вважаються деревця з товстими стовбурами, примхливо зігнутими або зламаними гілками, потрісканою корою, вкритою мохом. Усе це символізує багатолітнє виживання в суворих природніх умовах. Для кожного стилю підходять певні рослини. Це важливо враховувати при виборі.
Чоккан (формальний вертикальний) — прямий конусоподібний стовбур, рівномірно вкритий гілками. Верхні гілки коротші й тонші за нижні. Підходить для ялини, модрини, ялівцю, дзелькви і гінкго.
Майоги (неформальний вертикальний) — стовбур із кількома вигинами (нижній — найвиразніший), конусоподібної форми. Підходить практично для всіх видів.
Шакан (похилий стиль) — стовбур нахилений під кутом 70-90° до поверхні контейнера. Імітує дерево, що росте під впливом вітру або тягнеться до сонця. Підходить для багатьох видів.
Хокідачі (стиль «мітелка») — прямий стовбур із гілками, що розходяться у формі вентилятора з однієї точки. Сферична щільна крона. Підходить для дзелькви, в'яза, граба.
Кенгай (каскад) — стовбур і гілки звисають нижче верхнього краю контейнера. Підходить для сосни, кизильника, піраканти, ялівцю. Складний в утриманні: рослина прагне рости вгору.
Хан-Кенгай (напівкаскад) — стовбур і гілки горизонтальні або злегка опускаються нижче краю контейнера. Підходить для більшості видів.
Сокан (здвоєний стовбур) — два стовбури різної висоти й потужності з одного кореня. Підходить для всіх видів.
Кабудачі (багатостовбурний, «спрут») — кілька стовбурів різної товщини з одного кореня; кількість стовбурів непарна. Підходить для всіх видів.
Ісіцукі («обнявши камінь») — коріння охоплює камінь. Підходить для сосни, клена, цвітної айви, рододендрона. Потребує частого поливу.
Секіджожу («оголені корені на камені») — коріння охоплює валун і занурюється в контейнер. Підходить для клена, китайського в'яза, сосни, ялівцю.
Йосе-Ю (лісова композиція) — кілька дерев різного розміру й віку в одному контейнері.
Ікадабукі («плот», або «дерево, що впало») — горизонтальний стовбур із вертикальними гілками. Схожий на лісову композицію, але відстань між «стовбурами» не змінюється.
Шарімікі («мертва деревина») — значна частина стовбура без кори, відбілена сонцем. Підходить для ялівцю.
Які рослини підходять для бонсай?
Для бонсай підходять рослини з дерев'янистим стовбуром і гілками — близько 400 видів. Вибір залежить насамперед від умов утримання, зокрема температури.
Хвойні (найбільш виносливі, дають класичний вигляд): сосна, ялівець, туя, кипарис, модрина.
Листяні: клен, береза, горобина, дуб, бук, граб, верба.
Квітучі та плодоносні (особливо ефектні): акація, гуайява, гранат, мирт, магнолія, персик, слива, цитрусові.
Теплолюбні для теплих приміщень: фікус Бенджаміна, драцена, кордиліна, гарденія.
Догляд: освітлення, температура, полив і вологість
Освітлення
У помірних широтах тривалість дня коротша, ніж у тропіках, тому без додаткового освітлення бонсай відчуватиме нестачу світла — особливо з жовтня по березень. Субтропічні й тропічні види потребують яскравого розсіяного світла. Зверніть увагу: штори інтенсивно поглинають сонячні промені, тому вдень їх слід відсувати. Для позицій у кімнаті ефективніше стояти з лівого боку на східному вікні або з правого на західному.
Для додаткового освітлення найкраще підходять люмінесцентні лампи денного світла (18 Вт або 40 Вт, маркування 20 або ДЕ ЛЮКС 21). Від ламп розжарювання краще відмовитись: їхній спектр далекий від денного, а теплові промені шкодять рослині. Взимку тривалість штучного освітлення збільшують на 4-5 годин. Правило розміщення: лампа на 25-50 см від рослини, не менше 70 Вт на 1 м² площі освітлення.
Температура
Субтропічні види (мирт, маслина, гранат, розмарин) взимку утримують при +5..+15 °C, влітку виносять на відкрите повітря (балкон). Тропічні види цілий рік потребують +18..+25 °C; влітку залишають у приміщенні. Тропічні рослини не ставте на кам'яні підвіконня без підігріву знизу.
Полив
Ґрунт має бути постійно вологим — не сухим і не мокрим. Суху кірку зверху не слід плутати із загальним пересиханням. Вода має досягати дна контейнера; при поганій водопроникності, повторіть полив 2-3 рази. Влітку поливають частіше. Субтропічні рослини влітку поливають помірно — ґрунт між поливами має злегка підсихати. Найкраща вода — талa або відстояна водопровідна кімнатної температури. Тропічні рослини не переносять холодної води.
Вологість повітря
Вологість у міських квартирах зазвичай недостатня для бонсай. Найпростіше рішення: поставте горщик на плоский піддон із дрібними камінцями й водою — дно горщика не торкається води. Підтримуйте рівень води постійним. Ефект посилюється, якщо піддон розташований над радіатором. Також корисне регулярне обприскування в першій половині дня — до вечора рослина має встигнути підсохнути.
Бонсай — це не просто рослина в горщику. Це живий витвір мистецтва, що вимагає терпіння, уваги й поваги до природи. Почніть з невибагливого виду — ялівцю або фікуса — і поступово відкривайте для себе глибину цього стародавнього мистецтва.