Приготування компосту
Компост — дивовижне рішення для переробки відходів. У яких ще випадках можна взяти те, що вважається сміттям — бананову шкірку, яблучні недогризки, опале листя, бур'яни, підстилку для домашніх тварин — і перетворити це на щось корисне, здатне значно покращити сад і грядки? Це по-справжньому дивовижно! І хоча є кілька правил приготування компосту, виконати їх зовсім нескладно. Навіть якщо припуститися якихось «помилок», все усе одно вийде.
Що таке компост і навіщо він потрібен
Компост — це органічне добриво, що утворюється в результаті розкладання органічних решток під дією мікроорганізмів, черв'яків і кисню. Він покращує структуру ґрунту, збагачує його поживними речовинами, підвищує вологоємність і повітропроникність. Готовий компост — це темна, розсипчаста, однорідна маса з приємним запахом лісової землі. Внесення компосту робить рослини здоровішими, а врожай — багатшим, при цьому не витрачаючи нічого на покупні добрива.
Що можна класти в компост
Усі компостовані матеріали умовно поділяють на дві групи — «зелені» (багаті на азот) і «коричневі» (багаті на вуглець). Для правильного «дозрівання» компосту потрібен баланс тих та інших.
«Зелені» (азотисті) компоненти:
• скошена трава та зелені бур'яни (до цвітіння);
• овочеві та фруктові очистки, недогризки;
• гуща від кави та чаю;
• гній трав'їдних тварин, пташиний послід.
«Коричневі» (вуглецеві) компоненти:
• опале сухе листя;
• солома та сіно;
• подрібнені гілки, кора, тирса, стружка;
• папір і картон (неламінований, без барвників);
• шкарлупа горіхів і яєць.
Що НЕ можна класти в компост
Важливо! Деякі матеріали здатні зіпсувати компост, приманити шкідників або занести в ґрунт хвороби. У компостну купу не варто додавати:
• м'ясо, рибу, кістки, жири, молочні продукти (приваблюють гризунів і видають гнильний запах);
• екскременти котів і собак (можуть містити паразитів);
• хворі та уражені шкідниками рослинні рештки;
• бур'яни з насінням, що визріло, або з живучим корінням (пирій, березка);
• синтетику, пластик, скло, метал, глянцевий папір;
• рослини, оброблені гербіцидами.
Як облаштувати компостну купу або ящик
Для компосту можна використовувати спеціальний контейнер, збитий із дощок ящик, сітчастий короб або просто купу в затіненому куточку саду. Оптимальний розмір — приблизно 1×1 метр і не вище 1,2–1,5 м: така купа добре прогрівається всередині та зручна для перемішування.
Місце для компостера обирають у півтіні, щоб купа не пересихала на сонці. Знизу необхідно забезпечити контакт із ґрунтом, щоб у купу могли проникати черв'яки та мікроорганізми, а також дренаж зайвої вологи. Стінки повинні мати отвори для доступу повітря — компост дозріває тільки за наявності кисню.
Як правильно закладати компост
Компост закладають шарами, чергуючи «зелені» та «коричневі» компоненти:
• На дно кладуть дренажний шар із грубих гілок, соломи або трісок — для аерації та відтоку вологи.
• Далі укладають шари органіки завтовшки 15–20 см, чергуючи азотисті та вуглецеві.
• Кожні кілька шарів пересипають тонким шаром садової землі або зрілого компосту — для «засівання» мікроорганізмами.
• Купу зволожують, щоб вона була вологою, як віджата губка, але не мокрою.
Ідеальне співвідношення «коричневих» до «зелених» — приблизно 3:1 за об'ємом. Якщо компост погано пахне гниллю — забагато «зелені» та вологи, треба додати «коричневих» і перемішати. Якщо купа сохне та не гниє — забагато «коричневих», треба додати «зелені» та полити.
Догляд за компостом
Щоб компост дозрів швидше та рівномірно, за ним потрібен мінімальний догляд:
• Перемішування: раз на 2–4 тижні купу перелопачують вилами, щоб наситити киснем і прискорити розкладання.
• Зволоження: у суху погоду купу періодично поливають, у дощ — накривають плівкою, щоб не перезволожити.
• Прискорювачі: можна використовувати спеціальні ЕМ-препарати або настій трав, які прискорюють дозрівання.
Скільки дозріває компост
Терміни дозрівання залежать від способу приготування, складу та умов. При регулярному перемішуванні та подрібненні компонентів «швидкий» компост може дозріти за 3–4 місяці. Класичний спосіб без частого перемішування дає готовий компост через 1–2 роки. Ознаки зрілості: маса стала темною, розсипчастою, однорідною, з рівномірним запахом землі, а вихідні компоненти вже не розпізнаються.
Як використовувати готовий компост
Зрілий компост універсальний. Його вносять під перекопування навесні та восени (3–5 кг на 1 м²), додають у посадкові ями та лунки, використовують для мульчування пристовбурних кіл, підмішують у ґрунт для розсади й кімнатних рослин. Недозрілим компостом можна мульчувати грядки — він дозріє прямо на місці. Компост неможливо передозувати чи «спалити» ним рослини, на відміну від свіжого гною, — це абсолютно безпечне натуральне добриво.
Як бачите, приготування компосту — справді проста справа, яка під силу кожному. Ви перетворите відходи на цінне добриво, заощадите гроші та подбаєте про природу.