Гібіскус: догляд, вирощування, розмноження, популярні види

Рід Гібіскус

Рід Hibiscus родини Мальвових налічує від 150 до 300 видів — кущів, дерев, багаторічних і однорічних трав. Поширені в субтропіках і тропіках обох півкуль. На Гаваях гібіскус вважається національною рослиною («квітка прекрасних жінок»). У Бразилії росте гібіскус роздільнопелюстковий — «сережки принцеси» з витонченими розрізними пелюстками на довгій квітконіжці. Шматочки сухих плодів Hibiscus sabdariffa використовується, як обов'язкова складова фруктових чаїв (продається як «каркаде», «суданська троянда», «мальвовий чай»).

Умови утримання

Освітлення: яскраве розсіяне, без прямих сонячних променів навесні–влітку. Восени–взимку добре освітлення, прямі промені допустимі. Найкраще — вікна із західною або східною орієнтацією. На південному вікні — вдалині від скла або притінення тюлем. При дотриманні правил догляду може цвісти навіть на північному вікні. Влітку корисно виносити на балкон або в сад, із захистом від сонця, опадів і протягів. При нестачі освітлення рослина не цвіте або цвіте мляво.

Температура: навесні–влітку +18..+22 °C; восени–взимку +14..+16 °C. При температурі нижче +10 °C може скидати листки. Від холодного ґрунту коріння може засохнути.

Полив: у вегетаційний період і цвітіння — рясний, по мірі підсихання верхнього шару. Восени–взимку помірний, через 2–3 дні після підсихання верхнього шару; при утриманні нижче +14 °C — помірно вологий ґрунт. Воду з піддону зливають через пів години після поливу. Тільки м'яка, добре відстояна. Не пересушувати і не перезволожувати.

Вологість: суттєвої ролі не відіграє, але бажане обприскування, особливо під час цвітіння теплою м'якою водою. Це також профілактика павутинного кліща.

Підживлення: навесні–влітку раз на місяць азотовмісними мінеральними добривами або раз на 3 тижні комплексним добривом для квітучих рослин. Раз на місяць корисно поливати перебродженим розчином пташиного посліду (1:20) або рідким коров'яком (1:12) після поливу чистою водою. До середини серпня кількість азоту зменшують. Взимку лише фосфорно-калійне добриво в половинній дозі раз на місяць (або не підживлюють при прохолодному сухому утриманні). Підживлення лише після поливу. Надлишок азоту — пишне листя без цвітіння!

Пересадка і ґрунт

Молоді рослини пересаджують щороку ранньою весною; дорослі раз на 3–4 роки наприкінці квітня — на початку травня. Якщо ґрунт не закислений і без шкідників, можна лише замінити верхній 5-сантиметровий шар. Коли рослина досягне максимального розміру для ваших умов, не пересаджуйте, а акуратно дістаньте з горщика і замініть частину землі.

Ґрунт: близький до нейтрального (pH ~6), легкий, поживний. Рецепт: 4 ч. дернової + 3 ч. листової + 1 ч. перегнійної + 1 ч. піску + шматочки деревного вугілля. Або: дернова + перегнійна + пісок (2:1:1) з додаванням торфу і кісткового борошна. Не можна використовувати неперепрілий гній. Обов'язковий хороший дренаж.

Обрізка і формування куща

Квіткові бруньки закладаються на пагонах поточного року, тому обрізка стимулює рясне цвітіння. Після пересадки або заміни верхнього шару ґрунту обрізають до бруньки приблизно на відстані 15 см від основи. Коли почнуть формуватися нові пагони, слабкі видаляють, залишають найздоровіші. Обрізають на дві третини або наполовину.

Щоб затримати цвітіння до осені або зими: пересадіть і обріжте в травні (рослина до цього у стані спокою при дуже помірному поливі). У липні обрізати ще раз. У результаті квіткові бруньки сформуються лише на початку осені.

Для компактної зимівлі: восени поступово скорочуйте полив, дайте опасти листкам, зріжте стебла, залишивши пеньки 7–8 см. Тримайте в прохолодному місці (+10..+12 °C), зрідка зволожуйте ґрунт. Через 3–4 місяці рослина дасть свіжу поросль. Тоді виставляйте на світло і поновлюйте полив, прищипуючи молоді пагони.

Розмноження

Живцями (основний спосіб): нарізають у червні–серпні з верхівок молодого приросту з 2–3 міжвузлями. Зрізи обробляють стимуляторами росту. Укорінюють 25–30 днів у кімнатному парнику з підігрітим до +22..+25 °C ґрунтом (торф із піском або чистий пісок), накривши банкою або пакетом, або у воді. Після появи коренів висаджують у 7–10-сантиметрові горшки з сумішшю перегною (2 ч.), листової, дернової землі і піску (по 1 ч.) + рогові стружки і кісткове борошно. Поливають теплою водою.

Насінням: висівають із середини січня до середини березня. Перед посадкою замочити на 12 годин у стимуляторі. Ємність накривають склом, температура +25..+27 °C, бажано з нижнім підігрівом. Коли сіянці матимуть 2–3 листочки, пікірують. Цвітуть і плодоносять на 3–4-й рік.

Популярні види

Гібіскус китайський, або Китайська роза (H. rosa-sinensis)

Найпопулярніший кімнатний вид. Вічнозелений кущ до 3 м (на батьківщині). Листки темно-зелені, глянцеві, зубчасті. Цвіте з ранньої весни до пізньої осені. Квітки великі (12–16 см), прості, напівмахрові або махрові, від вогняно-червоних до рожевих і жовтих. Відомо близько 500 сортів. Сорти: Anita Buis (жовто-помаранчеві), Florida (оранжево-червоні до 14 см), Hamburg (махрові карміново-червоні), Rosa (лососево-рожеві).

Гібіскус розсіченопелюстковий (H. schizopetalus)

Батьківщина — Центральна Африка. Кущ із тонкими пагонами і блискучими зеленими листками. Червоно-помаранчеві квітки 5 см з відігнутими пелюстками і глибокою нерівномірною бахромою. Оранжерейна і кімнатна рослина.

Гібіскус сирійський (H. syriacus)

Походить із Китаю та Індії. Символ острова Гаїті. У деяких провінціях Індії червоні і рожеві квітки вплітають у весільні вінки.

Гібіскус гібридний (H. hybridus)

Трав'янисті багаторічники з дуже великими, яскравими квітками. Розмножують навесні поділом кущів, зеленим живцюванням або щепленням. Ефектні для великих квіткових масивів, змішаних бордюрів, берегів водойм.

Діагностика: що пішло не так?

— Бутони з'являються, але не розкриваються і опадають — нестача живлення, надто рідкий полив, пересихання ґрунту або низька температура.

— Нижнє листя опадає, нові ростуть жовтуваті — хлороз через надлишок хлору і кальцію у воді при нестачі азоту і заліза. Відстоюйте воду, додайте хелат заліза. Або також це може бути переохолодження коренів при рясному поливі і низькій температурі; або занадто сухе повітря при рідкому обприскуванні.

— Рясне листя без цвітіння — перегодовування азотом; мало світла; рідкий полив у вегетаційний період; занадто тепла зимівля.

— Брудно-рожеві плями на листках — нестача освітлення у поєднанні з надлишком живлення.

— Листки поникають і в'януть — нестача вологи.

— Листки сохнуть узимку при теплому утриманні — занадто сухе повітря.

— Шкідники: попелиця, трипси, білокрилка, павутинний кліщ.

Гібіскус — рослина, яка щедро винагороджує за правильний догляд: яскраве рясне цвітіння від весни до осені, екзотичний вигляд і рубінова краса квіток, що нагадує легендарний напій із джунглів.